c - 519
(або 137, якщо ви мені позичаєте за рамки ...)
Замість того, щоб вирішити саме цю одну операцію, я вирішив створити основу для вирішення всіх завзятіх проблем .
#include <stdio.h>
#include <stdlib.h>
#include <string.h>
typedef char*(*O)(char*);
char*b(char*s){long long int v=0,i,l=0;char*t=0;l=strlen(s);t=malloc(l+2);
for(i=0;i<l;i++)v+=s[i]-'0';snprintf(t,l+2,"%lld",v);return t;}
int a(char**s,O o){int r;char*n;n=o(*s);r=!strcmp(*s,n);free(*s);
*s=n;return r;}
int main(int c, char**v){size_t l, m=0;char *d,*n=0;O o=b;FILE*f=stdin;
while(((l=getline(&n,&m,f))>1)&&!feof(f)){int i=0;n=strsep(&n,"\n");
d=strdup(n);while(!a(&n,o))i++;printf("%s %d\n",d,i);free(d);free(n);n=0;m=0;}}
Тільки два рядки, починаючи з цього, char*bє унікальними для цієї проблеми.
Він трактує вхід як рядки, це означає, що ведучі "0" не є смугою перед вихідним етапом.
У наведеному вище коментарі були зауваження, перевірка помилок та звітування, а також зчитування файлів (вхід повинен бути зі стандартного вводу):
/* persistence.c
*
* A general framework for finding the "persistence" of input strings
* on opperations.
*
* Persistence is defined as the number of times we must apply
*
* value_n+1 <-- Opperation(value_n)
*
* before we first reach a fixed point.
*/
#include <stdio.h>
#include <stdlib.h>
#include <string.h>
#include "../getline.h"
/* A function pointer type for operations */
typedef char*(op_func)(char*);
typedef op_func* op_ptr;
/* Op functions must
* + Accept the signature above
* + return a point to a newly allocated buffer containing the updated str
*/
char* addop(char*s){
int i,l=0;
long long int v=0;
char *t=NULL;
/* protect against bad input */
if (NULL==s) return s;
/* allocate the new buffer */
l = strlen(s);
t = malloc(l+2);
if (NULL==t) return t;
/* walk the characters of the original adding as we go */
for (i=0; i<l; i++) v += s[i]-'0';
//fprintf(stderr," '%s' (%d) yields %lld\n",s,l,v);
snprintf(t,l+2,"%lld",v);
//fprintf(stderr," %lld is converted to '%s'\n",v,t);
return t;
}
/* Apply op(str), return true if the argument is a fixed point fo
* falsse otherwise,
*/
int apply(char**str, op_ptr op){
int r;
char*nstr;
/* protect against bad input */
if ( NULL==op ) exit(1);
if ( NULL==*str ) exit(4);
/* apply */
nstr = op(*str);
/* test for bad output */
if ( NULL==nstr ) exit(2);
r = !strcmp(*str,nstr);
/* free previous buffer, and reasign the new one */
free(*str);
*str = nstr;
return r;
}
int main(int argc, char**argv){
size_t len, llen=0;
char *c,*line=NULL;
op_ptr op=addop;
FILE *f=stdin;
if (argc > 1) f = fopen(argv[1],"r");
while( ((len=getline(&line,&llen,f))>1) && line!=NULL && !feof(f) ){
int i=0;
line=strsep(&line,"\n"); // Strip the ending newline
/* keep a copy for later */
c = strdup(line);
/* count necessary applications */
while(!apply(&line,op)) i++;
printf("%s %d\n",c,i);
/* memory management */
free(c);
free(line);
line=NULL;
llen=0;
}
}
Ще трохи можна було б заощадити, якби ми готові просочити пам'ять, як сито. Так само шляхом #defineповернення тощо, але в цей момент я не дбаю про те, щоб зробити це гірше.