Роль дизайнера в змісті - чи має він його мати і наскільки він має бути великим?

Я дизайнер, не маркетолог і не письменник (принаймні, не професійно). Багато роботи, яку я виконую, включає роботу з матеріалами в полі, яке може бути над моєю головою. Через це я хочу взяти поданий мені текст і зробити все можливе, щоб він виглядав чудово на сторінці - підтягніть кернінг, щоб отримати сироту в попередньому рядку, відрегулювати розмір і вести, щоб отримати все на сторінці, грайте з шириною жолоба тощо.

Але іноді важко уникати річок чи повторюваних слів або навіть сиріт, іноді не змінюючи копії. Коли це моя робота, я не маю жодних проблем з цим, але коли це чужа робота (особливо, коли вони знають більше, ніж я, і, можливо, менше піклуються про такі питання, як я), важче скласти справу, щоб змінити формулювання просто тому, що це не виглядає ідеально, коли на сторінці.

Це дизайнерське місце, щоб спробувати змінити формулювання лише на тому, що це виглядає не зовсім правильно на сторінці? З вибаченнями шанувальників Девіда Карсона, я вважаю, що форма слідує за функцією, а не навпаки, тому відповідь, здавалося б, є ні. Але налаштування лише кількох речей часто може призвести до значних змін!

Чи не є таким чином побічним питанням, чи зміна тексту таким чином є крайнім заходом? Я не люблю нічого переносити через дефіс, але чи краще це зробити, ніж змінити копію?

Чудове запитання. Відповідь частково залежить від контексту, і не буде однаковою для кожної роботи, але ось кілька загальних рекомендацій.

У деяких ситуаціях знайдеться хтось, хто насправді має шапку для редагування копій, і ви можете направити проблемні уривки на цю особу. У більшості налаштувань це не так, тому дизайнер або редагує копію, або коригує типографіку. Рідко доводиться міняти копію лише для вирішення локальної типографічної проблеми, але бувають випадки, коли різний вибір прикметника чи простіший синтаксис має все значення. Будь-які такі зміни повинні бути вказані клієнту / автору та затверджені.

У дефісах немає нічого поганого за умови, що вони використовуються мало. Ніхто не хоче, щоб сторінка щетина дефісами внизу праворуч, але я беру час від часу дефісом через поганий прорив лінії чи річку в будь-який день, і я думаю, що це правда для більшості друкарів. Набагато гірше - це текст, який відслідковували, видавлювали чи іншим чином надто маніпулювали, щоб уникнути дефісів. Мета - рівномірний колір тексту на сторінці.

Якщо ви використовуєте InDesign, у вас є безліч інструментів, які ви можете використати. Налаштування обґрунтування в ідентифікаторі може бути корисним в інших ситуаціях, ніж текст виправданих. Наприклад, може бути ефективніше змінити "Бажаний" інтервал слова або літери, ніж коригувати відстеження. Деякі шрифти працюють краще з 95% проміжком слів, ніж вбудований за замовчуванням. Отримання більш світлого кольору тексту шляхом вподобання проміжків літер + 3%, залишаючи пробіл у поодинці, дає інший, а іноді і кращий результат, ніж відкриття відстеження.

Композитор Adobe Section відмінно справляється, але іноді його вимкнення для проблемного пункту може покращити щось. Експериментуйте з цим, і ви відчуєте, коли це може бути корисним.

Щодо обґрунтованого тексту, не забувайте, що типографія на комп’ютері дозволяє налаштувати звичайне перед Гутенбергом, але неможливо при суцільній ширині символів. Завдяки більшості серійних облич та декількох засадах (ніколи з геометрією чи гротесками) дозволяючи ширині символів змінюватись на плюс-мінус 2 або 3 відсотки, можна вражати рівномірним потоком тексту, не відрізняючи читача.

Отже, підводячи підсумок: зміна тексту для вирішення друкарської задачі є крайнім заходом, і зазвичай бажано допускати дефіс у такому випадку.

Просто моя думка….

Іноді.

Я працюю з багатьма клієнтами.

Кілька моїх клієнтів використовують копірайтери. Коли копірайтер передає мені (або клієнту) текст, я обробляю цей текст і написаний каменем. Жодна зміна тексту не відбудеться без попередньої консультації з письменником. Якщо з інших причин це робиться як професійна ввічливість, щоб письменник міг контролювати те, що написано. Я б ніколиБуду задоволений, якби письменник взяв твір, який я задумав, і внести зміни без моєї консультації. Налагодження взаємоповажних робочих відносин з копірайтерами - це завжди моя мета. Я хочу, щоб вони були приємно працювати зі мною і вірити, що я буду ставитись до їхньої роботи з повагою. Хоча дефіс тут, інше слово там, може означати для дизайнера дуже мало, це може бути ніч і день для письменника. Я ніколи не стикався з жодною ситуацією, коли письменник не хотів би редагувати, якби пояснював естетичну проблему поточним текстом.

Якщо копірайтер не надав текст .....

Деякі мої клієнти пишуть власну копію. У цих випадках я, як правило, відчуваю себе трохи вільніше, редагуючи, коли це потрібно. Але я завжди вказую на будь-які конкретні зміни, які я вніс, і ніколи не вперто повертаюся до наданого тексту. Передусім тому, що, як ви вказали, письменник зрозуміє контекст набагато більше, ніж я буду в більшості випадків.

Тоді є випадки, коли клієнт постачає копію, і зрозуміло, що їм не вистачає основних граматичних та орфографічних навичок. У дуже поганих випадках я підрядчику копірайтера підконтролюйте та очистіть копію.

Я не продаю себе як письменник і ніколи не берусь за конкретні проекти, де потрібно писати все. Натомість я передаю контактну інформацію для кількох копірайтерів, з якими працюю, і дозволяю їм випрасувати речі, наскільки це вміст.

Я не згоден .. Хоча форма завжди відповідає функції. Без функції ціль будь-якого дизайну не вдається, зробивши всю професію менш важливою для будь-якої маркетингової команди.

Кілька швидких спостережень, щоб додати дуже ретельні попередні відповіді.

Ми всі можемо погодитись, що форма працює за функцією. Однак там, де ця лінія падає, може бути дуже неоднозначно. Я працював для клієнтів, де форма була функцією. Досягнення візуального, емоційного ефекту іноді є первинним кінцем. Не все - це роман, інструкція з експлуатації чи книга з текстами.

Я рідко фактично міняв копію, не розмовляючи з письменником. Моя перевага - завжди працювати з письменником, якого я знаю і якому довіряю - це приблизно 90% часу для мене. У такому сценарії я очікую, що вони прокоментують, чи можна щось покращити. З іншого боку, я зроблю те саме для них. Зазвичай я приймаю м'який підхід і просто роблю запис із запису. Якщо це щось, що я думаю, що насправді потрібно візуалізувати, я його складу і надішлю їм кришку екрана.

Зрештою, якщо ви та письменник не бачите слів на очі, ви програєте. Те саме стосується їх, якщо їм не подобається те, як ви набираєте їх заголовок.