Як я можу дізнатися, чи справді обдарований мій малюк чи просто яскравий?

Я батько дочки 2 та 4 місяці. Я не можу зрозуміти, вона обдарована чи просто дуже яскрава. Ми живемо в Італії, де обдарованість не визнається законом і немає спеціальних програм для обдарованих людей . Я сама обдарована і йти через школу було для мене надзвичайно болісно. Мої батьки ніколи не усвідомлювали, що я обдарований, тому вони ніколи не вживали заходів і не робили щось, щоб допомогти мені.

Я ніколи нічого не провалював у школі, але мені завжди було дуже нудно, а іноді я пропускав цілі місяці і замість цього залишався вдома. Мені це було дуже боляче, і я боюся, що моя дочка може пережити те саме. Вона може багато чого робити, але в той же час ми її все цьому вчили, і ми проводимо з нею багато часу, просто граючи, розмовляючи, читаючи чи навчаючи щось.

• Вона може прочитати близько 100 слів, а кількість слів, які вона вивчає, зростає з експоненціальною швидкістю (ми насправді це вимірюємо).
• Вона може нараховувати до 10 італійської та англійської мов, і вона може робити просту арифметику.
• Вона легко розуміє італійську та англійську мови, у неї є лише проблеми з абстрактними речами, такими як ідея космосу, але через деякий час вона навіть це зрозуміла.
• Вона досить гарна з пазлами та загалом вирішення проблем. Вона може набирати слова за допомогою комп’ютера та користуватися мишкою з деяким терпінням.

Я розумію, що всі ці речі - це те, що може зробити обдарована дитина, Але я не можу це наголосити достатньо, ми проводимо з нею багато часу.Я не розумію, якщо вона просто дуже добре навчається (і їй це зазвичай подобається) або якщо є якийсь внутрішній процес, який насправді дає їй додаткові уявлення про світ. Тут, в Італії, у нас немає можливості її перевірити, я намагаюся створити деякі показники, щоб зрозуміти це, але я відчуваю, що я трохи упереджений (я відчуваю, що вона не обдарована). Моє питання полягає в тому, що обдарованість не обов'язково відрізняється від проблеми. Обдаровані діти потребують специфічного лікування, і через відсутність підтримки тут, в Італії, мені важливо це зрозуміти. Я не переживаю за її успішність чи щось інше, це не причина, чому мені потрібно це зрозуміти! Отже, якщо вона яскрава, я все в порядку, якщо вона обдарована, мені потрібно знайти спосіб допомогти їй.

Що я можу зробити, щоб краще зрозуміти ситуацію? Як я можу допомогти їй, якщо вона обдарована справжнім?

Про це, швидше за все, зарано говорити. Якби ви могли сказати, це дуже залежало б від того, як вона засвоює те, що знає. Дитячі мізки в цьому віці мають надзвичайну здатність повторювати речі, які вони спостерігають, але просто запам'ятовування та повторення не означає, що відбувається справжнє розуміння.

Наприклад, якщо вона вчиться читати нові слова від вас, неодноразово вказуючи на слова, промовляючи їх, то вона вимовляє їх, а через деякий час запам’ятовує їх, це не ознака обдарованості. Якщо вона вивчає нові слова, не навчаючи її на них, просто читаючи, можливо.

Повторення тренованих сум 1 + 1 і 2 + 1 не є ознакою обдарованості. Якщо вона з цих фактів зробить висновок про суму 3 + 1, це може бути.

Іншими словами, вам потрібно визначити, ви тренували її, чи керує вона власним навчанням і приходить до власних висновків. Більшість людей вважає майже неможливим визначити взагалі до шкільного віку, а багато педагогів стверджують, що це ще важко до восьмирічного віку.

Однак я б застеріг вас від цієї ідеї, що "просто" яскравій дитині не потрібно буде особливої ​​уваги щодо її навчання. Сучасні шкільні системи, як правило, ставляться до дітей дуже однорідно, і я думаю, що всі діти можуть отримати користь від індивідуального розгляду. Без цього будь-який головний старт ви їй дали вдома, швидше за все, буде повністю стерто за пару років.

Навіть діти середнього рівня інтелекту можуть досягти найкращих можливостей, надаючи такі самі можливості, як правило, відведені для обдарованих програм, наприклад, самостійність у виборі тем, якими вони захоплюються, і надається свобода та підтримка їх дослідженню. Подивіться на відмінну приклад в школі долини Sudbury Valley . Я бачив це у власного сина, який має середній інтелект, але він був настільки задушений і нудний у школі, що буквально плакав останні пару годин більшість днів. Зараз він процвітає в навчанні вдома.

_{(Я збираюся зосередитися на тому, як їй допомогти, а не визначати, чи обдарована вона згідно із зовнішнім набором критеріїв.)} Чи вважається ваша дочка "обдарованою" відповідно до особи / методології, яка використовується для перевірки цього, продовжуйте & ЛІКУЙТЕ її, ніби вона обдарована. Іншими словами, займайтеся тим, чим зараз займаєтесь: проводьте час з нею, допомагайте їй знаходити речі, про які вона хоче дізнатися, і зосередитися на них, і намагайтеся зробити її навчальний досвід максимально повноцінним. Це, ймовірно, означатиме пошук діяльності вдома для подальшого вивчення того, що вона вчиться в школі, а також інших напрямків, які повністю відокремлені від школи.

На щастя, ми живемо в епоху, коли ці ресурси можна отримати легше, ніж 20 чи 30 років тому (я виріс у США і був частиною зародженої обдарованої програми, але це не дуже зробило для мене; якщо це було «Я не для своїх батьків, які заохочували ненажерливе читання, яке я робив, і давали мені інші речі, щоб пізнати і розвиватися поза школою, я б з нудьги зійшов з глузду). Отож використовуйте Інтернет, щоб знайти відповідні вікові дії для можливостей навчання, і керуйте нею як слід займатися сферою інтересів та дізнаватися більше про неї. Якщо ви можете знайти форум з батьками з аналогічно обдарованими дітьми, приєднуйтесь та обговоріть, як вони заохочують своїх дітей розвивати їхні інтереси.

Навіть якщо вона не вважається обдарованою в цю хвилину шкільною системою, ваше заохочення та участь у її навчанні можуть допомогти розвинути цю здатність швидше, ніж якби її залишити на власні пристрої.

Я не впевнений, що різниця між обдарованими чи ні важлива для вашого актуального питання, який, здається, полягає в тому, як продовжувати вчитися дівчині та бажати вчитися. Ваша головна турбота про те, що їй буде нудно в школі і ненависть ходити, буває навіть з не обдарованими учнями.

Зараз все, що вона вчиться, - це весело - як гра. Навчання "грає", і вона це любить. Я не впевнений, наскільки хороша шкільна система в Італії, але в США ( принаймні, коли я був дитиною ) навчання не було «веселим», і вчителі навіть не намагалися зробити це цікавим. Деякі речі змінилися, оскільки ми були дітьми, ви повинні докласти зусиль, щоб дослідити, як державні школи у вашій місцевості насправді навчають.

Я б спробував навчити її, що за кожним уроком є ​​щось цікаве, тоді вона підштовхне своїх вчителів більше навчати, ставлячи запитання і намагаючись вивчити речі, які роблять це цікавим.

При цьому, в системі державних шкіл ви не маєте багато контролю над своїми однокласниками чи вчителями. Якщо це справді стає проблемою, і ви можете знайти спосіб собі це дозволити, загляньте в приватне навчання і подивіться, чи це краще їй підходило, а може навіть і домашнє навчання, якщо у вас є час і гроші. Якщо жоден із них не доступний, можливо, навіть незалежно від наявності, розширіть те, що вона вчиться в школі, із цікавими способами застосувати те, що вона вчиться ( що може бути набагато складніше, ніж здається, особливо намагаючись зробити час для цього )

редагувати: Оскільки я бачу інші рекомендації в деяких коментарях до цього, ви також можете побачити, чи пропуск балів приведе дитину більше у відповідність до її рівня здібностей та виправить її нудьгу.

Тільки майте на увазі, що вам не потрібно турбуватися про те, як вона ще перегляне школу . Продовжуйте навчатися весело і продовжуйте робити те, що ви робите! Пізніше, якщо ви виявите, що їй нудно в школі - дослідіть, який найкращий варіант був би для неї на той час.

Я був «обдарований». До другого класу мені було так нудно в школі, що моя вчителька думала, що я навчаюся інвалідам! На щастя, директор моєї школи був мудрим. Вона перевірила мене, потім негайно пропустила мене до наступного класу, потім через кілька місяців перевела мене до найважчого вчителя («середнього» вчителя, LOL). Це дуже допомогло (упродовж кількох років, все одно - досить довго, щоб я розробив механізми подолання). АЛЕ! Якщо не для цього директора .... Отже, не кажіть собі: "Вона якось впишеться". Ні. Вона не буде.

Щоб відповісти на ваше запитання: Обдаровані діти не просто розумні. Вони смішні-розумні, дивно-розумні, страшно-розумні, ви намагаєтесь сховати-сховати-від-інших-батьків-розумні. У 1 рік вони навряд чи розмовляють; вони просто спостерігають. У 2 вони мають великі колекції: слова, мило, фрукти, скелі, факти. У 3 роки вони читають, а ти навмисно їх не вчив. У 4 роки вони не тільки знають кожну тварину в зоопарку, але й знають «веселі факти» про кожну тварину в зоопарку. У 5 вони будуть коригувати доценти в кожній поїздці.

Це лише приклади. Обдаровані діти будуть відрізнятися. Але якщо у вас є обдарована дитина, ви не запитаєте: "Чи обдарована моя дитина?" Ти дізнаєшся. Люди скажуть тобі. Вони скажуть такі речі, як "OMG! Я думаю, що твій 4-річний розумніший розумніший за мене!" І ви запитаєте: "Що я буду робити з цією дитиною?"

Широко використовуваний тест інтелекту WAIS має версію для дітей, яку можна брати з 2 та півтора років; будь-який професійний психолог повинен мати можливість провести цей тест. Крім того, якщо у вашому районі немає спеціальних шкіл для обдарованих дітей, спробуйте знайти школу, яка дозволяє яскравим дітям пропустити рік. Це просте, але, мабуть, ефективне рішення. Якби тільки мої батьки погодилися на це, коли це запропонували мої вчителі (в різному віці), це, можливо, позбавило б мене від років нудьги та відчуження, і врятувало мені ціле щастя на психотерапії та ліках у дорослому житті.

Я батько дворічного віку і не можу зрозуміти, обдарована вона чи просто дуже яскрава.

З http://uk.wikipedia.org/wiki/Інтеллектуальна_популярність :

Не існує загальноприйнятого визначення обдарованості ні для дітей, ні для дорослих, але більшість рішень про влаштування в школу та більшість поздовжніх досліджень в процесі індивідуального життя ґрунтуються на коефіцієнті інтелектуальної власності у перших двох відсотків населення, тобто вище IQ 130.

Тому я б не потів різницю між "обдарованим" або "дуже яскравим".

Тут, в Італії, у нас немає можливості її перевірити, я намагаюся створити деякі показники, щоб зрозуміти це, але я відчуваю, що я трохи упереджений [...]

Чому так важливо, що ти в Італії? Якщо є така тест, як тест на IQ для 2-х і півтора років, ви повинні мати можливість замовити такий тест з будь-якої точки світу. Я б зачекав, поки їй буде щонайменше 10, і я змушу її робити регулярний тест на IQ.

Я б не вважав тести на IQ у дитинстві (чи інші навчальні показники до вирішення алгебри та геометрії середньої школи) як показник академічного потенціалу. Алгебра та геометрія середньої школи - це перші справжні тести для учня. Наскільки швидко студент підбирає ці предмети - це перший реальний показник академічного потенціалу. Все, що раніше, насправді не стосується абстрактних міркувань, і саме ця здатність до абстрактних міркувань є важливою.

Обдаровані діти потребують специфічного лікування, і через відсутність підтримки тут, в Італії, мені важливо це зрозуміти. Отже, якщо вона яскрава, я все в порядку, якщо вона обдарована, мені потрібно знайти спосіб допомогти їй.

Терміни обдаровані / яскраві в значній мірі взаємозамінні. Причина, що яскраві учні не повинні бути в "звичайній" школі, полягає в тому, що їхній успіх буде уповільнений домашніми завданнями, які відкалібровані відповідно до рівня успішності однолітків.

Не всі обдаровані / яскраві учні мають такий жахливий час у звичайній школі. Насправді, я б сказав, більшість справляється непогано.

Якщо ви використовуєте термін «обдарований» для позначення яскравого учня, який не добре налаштовується на звичайну школу, це трохи інакше. Я не думаю, що не було б способу перевірити це, крім того, як просто чекати, поки учень в школі і визначити, чи добре налаштований студент.

Класифікація вашої дочки зараз здається дуже важливою, але врахуйте наслідки цієї класифікації. Успіх від наполегливої ​​праці підсилює робочу етику, тоді як успіх інтелекту сприяє думці, що виклики є наслідком недостатнього інтелекту. Інтелект - це властива властивість, тоді як смиренність, наполегливість, співпереживання та доброта заслуговуються і нескінченно важливіші для нашого довгострокового успіху. Немає нічого більшого кліше, ніж обдарований ривок.

Тримайте свою дочку відповідно. Вам доведеться проявити творчість з цього приводу. Ваша дочка зазнає багатьох унікальних викликів, і вам слід абсолютно її підтримати через це. Кожного разу, коли ми когось класифікуємо, ми вирішуємо ігнорувати їхні грані, які не відповідають нашій категоризації. Не кладіть нікого в ящик, як би не цінувались.

Кожен батько повинен користуватися цією порадою.

Якщо ти ставишся до дочки так, як вона є обдарованою, ти просто сприяєш душевному болю, коли вона спотикається. Ми всі спотикаємось.

Ви можете чи не можете вважати мене "обдарованим". Коли я закінчив перший клас, я був на півдорозі навчальної програми четвертого класу (у мене був дивовижний вчитель першого класу, який спонукав мене працювати вперед. Моя сім'я досі дружить з нею 18 років пізніше). У школі хотілося, щоб я перейшов прямо до четвертого класу, але мої батьки вирішили тримати мене зі своєю віковою групою, щоб я не підбирався і я міг займатися спортом. У наступні роки я дуже розчарувався тим, як легко все було. Я перестав звертати увагу і почав виступати.

Пізніше в житті я задумався, чи мої батьки прийняли правильне рішення. 18 років потому я люблю те, де перебуваю в житті. Я збираюся закінчити хороший університет. Я отримую кілька пропозицій роботи на місяць. Я вважаю, що багато мого успіху - завдяки соціальним навичкам, які я навчився, коли мені було нудно в школі. Моя єдина скарга - це те, що я хотів, щоб мої батьки дозволили мені зробити вибір, пропускати чи ні. Вони вважали, що я занадто молодий, щоб прийняти таке величезне рішення, але мені здається, якби вони пояснили всі плюси і мінуси і допомогли мені прийняти рішення, я б так не замислювався над тим, як моє життя буде іншим якби я пропустив оцінки.

Моя рада тобі - нехай обирає доньку . Незалежно від того, обдарована вона чи ні, нехай вона робить вибір про те, як швидко вона хоче піти і що хоче навчитися, і зробіть все можливе, щоб допомогти їй у виборі, який вона робить.

Розглядаючи посилання у вашому коментарі: http://www.bownet.org/BESGifted/brightvs.htm , я отримав це не в різниці між "обдарованим" та "яскравим", а в різниці між "спостережним" та " цікаво ».

Ми з братом такі. Я "цікавий" тип (те, що ви б назвали обдарованим), а мій брат - "спостережливий" тип (те, що ви називаєте яскравим). Ми обоє інженери, якісь художньо талановиті певним чином, і я вважаю обох однаково розумними.

Я б настійно радив вам не розрізняти "обдарованого" та "яскравого". Швидше, реальна річ, на яку слід зосередитись, - це швидкість навчання незалежно від погоди, коли ваша дитина обдарована / допитлива або яскрава / спостережлива.

Частково правда, що обдарованим / допитливим людям часто нудно в школі. Це тому, що їм часто не вистачає терпіння і не цінують повторення завдання стільки, скільки спостережливі люди. Це не завжди так. Узагальнення добре для вивчення суспільств, але майже завжди не вдається при застосуванні до окремих людей.

Також частково вірно, що спостережливим людям менше нудно в школі. Я думаю, що це тому, що вони "бачать" більше, ніж ми, а тому завжди можемо знайти щось цікаве, що відбувається зі своїми друзями, з тим, як деревина їх столу зношувалася протягом багатьох років, визнаючи, що вчитель говорить щось пов'язане з чимось іншим, згаданим два місяці тому і т. д. Я не зовсім впевнений, тому що сам цього не відчував.

Можливо, це й тому, що спостережливі люди визнають цінність виконання завдання повторно. Значення практики.

Обидва типи особистості можуть проявлятися у дітей, які навчаються повільно, а також у дітей, які дуже швидко навчаються. (Запитайте майже будь-якого малюка на цій планеті, і вони взагалі скажуть, що школа нудна). Ось чому я наголосив на тому, щоб не хвилюватись / не піклуватися про тип особистості, а скоріше зосередитися на швидкості розвитку вашої дитини.

Для повільних учнів, як правило, я б сказав, що тип особистості не має значення. Державна школа, як правило, розрахована на певну "середню" швидкість навчання, тому вона повинна працювати в будь-якому випадку.

Для швидкого навчання, я думаю, тип особистості має значення.

Допитливі люди, як правило, не цінують повторення, якщо їх справді не цікавить тема (наприклад, скейтбординг або гра на гітарі). Але повторення є ключовим для оволодіння предметом (а не просто його розумінням). Незалежно від таланту, знову і знову було показано, що для того, щоб щось освоїти, потрібно 10000 годин. Різниця полягає в тому, що люди, які інші вважають «талановитими», вважають, що практикуються весело, і тому швидко досягти цих 10000 годин практики. Отже, якщо вашій дитині предмет "нудний", переконайтеся, що він / вона не пропустить предмет для чогось більш "веселого".

Люди, які спостерігають, з іншого боку, люблять залишатися в межах того, що вони вже знають. Це означає, що вони можуть бути трохи повільними для просування теми, але вони дуже добре розуміють усі попередні теми. Якщо вашій дитині така подобається, заохочуйте його далі вивчати тему, задаючи питання. Словом, станьте цікавістю вашої дитини. Також вкажіть посилання з однієї теми на іншу, яку він / вона вже вивчив. Іноді підручники не згадують про них.

Для обох типів особистості є плюси і мінуси. Я думаю, що робота батьків - забезпечити рівновагу.

Я не знаю, чи це допоможе, але у мене є дочка дуже схожого віку з деякими схожими характеристиками.

Що мене вражає у вашій доньці - читання та арифметика. Я, звичайно, не був свідком того, щоб діти в цьому віці читали чи робили будь-яку форму арифметики.

Моїй доньці зараз 2 роки та 5 місяців, вона може:

• Порахуйте від 1 до 10 англійською та голландською мовами
• У неї немає належного поняття, що означають числа - якщо вона побачить 4 лева на сторінці, вона зараховує до випадкового числа
• Вона не вміє читати слова
• Співайте пісню ABC аж до Z
• Вона може заспівати (трохи пробурмотівши) приблизно 30 пісень англійською / голландською мовами
• Вона може самостійно робити головоломки з 4 штук, але їй потрібна допомога з 6+ штук
• Їй добре в грі пам’яті, де вам потрібно перегорнути дві карти, щоб побачити, чи відповідають вони - на дошці 4x7 я повинен був би допомогти їй на самому початку, щоб зменшити фрустрацію, але вона може запам'ятати краще, ніж я можу, де були картки

Також майте на увазі, що є багато інших способів бути обдарованими - наприклад, спорт, мистецтво тощо. Я зайнятий навчанням дочки футболу :)

Якщо ви хочете, щоб речі надихнули вашу дочку, метод Сузукі для вивчення фортепіано / скрипки можна розпочати приблизно в цьому віці.

Також мою дочку взяти на дитячий балетний спектакль було відкриття очей, оскільки спочатку їй вдалося просидіти виставу за півтори години, яку я ніколи не здогадувався, що це можливо, а також це безпосередньо надихнуло її почати наслідувати танці.

Я також знайшов інтерв'ю з Магнусом Карлсеном цікавим для досить абсолютного визначення «обдарованих»:

"Мені хотілося робити пазли з 50 частин, коли мені не було навіть двох років"

Спочатку визначенням дитинства IQ було тестування дитини на різні здібності, а потім порівняння її з оцінками середніх показників різних вікових груп. Психічний вік дитини був би віком серед населення, який мав найбільшу середню оцінку для дитини. Розділіть розумовий вік дитини на їх реальний вік і помножте на 100.

Таким чином, ви можете отримати загальне уявлення про IQ вашої дитини, якщо запитати себе, чи незвичайно вони випереджають середній рівень кваліфікації своїх однолітків.

Тоді справді обдарована дитина, згідно IQ, має таку здатність, яка значно перевищує своїх однолітків.

Однак проблема полягає в тому, що навіть якщо ваша дитина зараз має високий IQ, пізніше вона не обов'язково матиме високий IQ. А оскільки це відносно населення, це важко зрозуміти міра.

Але я вважаю, що питання щодо маркування вашої дитини насправді не має значення для реальної проблеми, яку ви маєте.

Обов’язкове навчання, а особливо відправлення дитини до більшості державних шкіл, може спричинити ті самі проблеми, що і ви. Але я також думаю, що є головний ускладнюючий фактор: вона дівчина. Щоб дати невелике уявлення: хлопчики частіше класифікуються як дефіцит уваги.

Кілька років тому я вирішив, що якщо у мене будуть діти, я не відправлятиму їх у державні школи, а натомість навчатиму їх самостійно, прямо чи опосередковано.

І оскільки ми не можемо поділити однакові думки, ви повинні вибрати для себе те, що вважаєте найкращим.

Я хотів би допомогти їй у боротьбі зі своєю обдарованістю.

Я можу сказати. Як ви виявили, як дитина,

трохи нудьги в школі нікого не вб'є

неправда. Хронічно нудьгувати в школі може бути неприємно , і почуття ізоляції може бути назавжди згубним - отже, ти відчуваєш величезне занепокоєння та любляче бажання допомогти їй уникнути страждань, як ти.

Ось що я зробив: я відмовився від викладання навчальних речей і зосередився на тому, щоб допомагати своїм дітям рости способами, які б не посилили проблему. Отже, мої діти тримовні (одна мова з мамою, одна з папою, англійська у школі). Вони можуть читати та писати на двох своїх домашніх мовах. Ми багато забавлялися з музикою та танцями, і в 3 1/2 запустили Suzuki. Я брав їх на лялькові вистави, дитячий театр, концерти різного роду. Ви також можете сміливо займатися наукою з нею, адже, швидше за все, вона не буде займатися великою наукою в перші роки навчання в школі!

Тим не менш, нудьга рано чи пізно вразить її в школі. Коли це станеться, будь ласка, дайте вчителю кілька альтернативних завдань для вашої дочки, коли вона закінчить дурні робочі листи. Поки ви займаєтеся ніжками, і не вимагайте від вчителя виходити і шукати більш складну роботу для вашої дочки, це повинно працювати добре.

Будь-ласка, спробуйте знайти приємну гру для ігор та допомогти доньці розвинути свою соціальну сторону в цей час. Її задоволення від взаємодії з однолітками стане силою, яка допоможе їй зіткнутися з майбутніми завданнями.