Варіант 1
Використовуйте той факт, що a data.frame
- це список стовпців, а потім використовуйте do.call
для відтворення a data.frame
.
do.call(data.frame,lapply(DT, function(x) replace(x, is.infinite(x),NA)))
Варіант 2 - data.table
Ви могли б використовувати data.table
і set
. Це дозволяє уникнути певного внутрішнього копіювання.
DT <- data.table(dat)
invisible(lapply(names(DT),function(.name) set(DT, which(is.infinite(DT[[.name]])), j = .name,value =NA)))
Або використовуючи номери стовпців (можливо швидше, якщо стовпців багато):
for (j in 1:ncol(DT)) set(DT, which(is.infinite(DT[[j]])), j, NA)
Хронометраж
# some `big(ish)` data
dat <- data.frame(a = rep(c(1,Inf), 1e6), b = rep(c(Inf,2), 1e6),
c = rep(c('a','b'),1e6),d = rep(c(1,Inf), 1e6),
e = rep(c(Inf,2), 1e6))
# create data.table
library(data.table)
DT <- data.table(dat)
# replace (@mnel)
system.time(na_dat <- do.call(data.frame,lapply(dat, function(x) replace(x, is.infinite(x),NA))))
## user system elapsed
# 0.52 0.01 0.53
# is.na (@dwin)
system.time(is.na(dat) <- sapply(dat, is.infinite))
# user system elapsed
# 32.96 0.07 33.12
# modified is.na
system.time(is.na(dat) <- do.call(cbind,lapply(dat, is.infinite)))
# user system elapsed
# 1.22 0.38 1.60
# data.table (@mnel)
system.time(invisible(lapply(names(DT),function(.name) set(DT, which(is.infinite(DT[[.name]])), j = .name,value =NA))))
# user system elapsed
# 0.29 0.02 0.31
data.table
є найшвидшим. Використання sapply
помітно сповільнює роботу.