Я особисто використовую 80-символьні лінійні роздільники, наприклад:
public class Client {
//================================================================================
// Properties
//================================================================================
private String name;
private boolean checked;
//================================================================================
// Constructors
//================================================================================
public Client() {
}
public Client(String name, boolean checked) {
this.name = name;
this.checked = checked;
}
//================================================================================
// Accessors
//================================================================================
public String getName() {
return name;
}
public void setName(String name) {
this.name = name;
}
public boolean isChecked() {
return checked;
}
public void setChecked(boolean checked) {
this.checked = checked;
}
}
Звичайно, це може здатися трохи надмірним для такого маленького POJO, але, повірте, це виявилося дуже корисним у деяких величезних проектах, де мені довелося переглядати великі вихідні файли та швидко знаходити методи, які мене цікавили. Це також допомагає зрозуміти структура вихідного коду.
В Eclipse я створив набір користувацьких шаблонів (Java -> Редактор -> Шаблони у діалоговому вікні Налаштування Eclipse), які генерують ці смуги, наприклад. - sepa (SEParator для Accessors) - sepp (SEParator для властивостей) - sepc (SEParator для конструкторів) - і т.д.
Я також змінив стандартний шаблон "новий клас" (Java -> Стиль коду -> Шаблони коду на екрані Налаштування Eclipse)
Крім того, існує старий плагін Eclipse, який називається Coffee-bytes , що покращило спосіб складання Eclipse частин коду. Я не знаю, чи все ще це працює, але я пам’ятав, що можна було визначити довільні складні зони, додавши спеціальні коментарі, наприклад // [РОЗДІЛ] чи щось інше. Це може все ще працювати в останніх версіях Eclipse, тому погляньте.