γˆ використовується для створення коваріаційних матриць: задано "разів" t1,t2,…,tk, він оцінює, що коваріація випадкового вектора Xt1,Xt2,…,Xtk (отримана з випадкового поля в ті часи) є матрицею (γˆ(ti−tj),1≤i,j≤k). Для багатьох проблем, таких як прогнозування, важливо, щоб усі такі матриці були несинулярними. Як імовірні матриці коваріації, очевидно, вони не можуть мати жодних негативних власних значень, тому всі вони повинні бути визначеними позитивно.
Найпростіша ситуація, в якій розмежування двох формул
γˆ(h)=n−1∑t=1n−h(xt+h−x¯)(xt−x¯)
і
γˆ0(h)=(n−h)−1∑t=1n−h(xt+h−x¯)(xt−x¯)
З'являється, коли x має довжину 2; сказати,x=(0,1). Дляt1=t і t2=t+1 просто обчислити
γˆ0=(14−14−1414),
яке є одниною, тоді як
γˆ=(14−18−1814)
яка має власні значення 3/8 і 1/8, звідки це позитивно-визначене.
Подібне явище трапляється і для x=(0,1,0,1), де γˆ є позитивним, але визначеним γˆ0--при застосуванні до часів ti=(1,2,3,4), скажімо - вироджується в матрицю рангу 1 (його записи чергуються між собою 1/4 і −1/4).
(Тут є закономірність: проблеми виникають для будь-якого x форми (a,b,a,b,…,a,b).)
У більшості застосувань ряд спостережень xt настільки довгий, що для більшості h інтересів - яких набагато менше, ніж n--різниця між n−1 і (n−h)−1не має жодного наслідку. Тож на практиці відмінність не є великою справою, і теоретично потреба у позитивності визначена сильно перекриває будь-яке можливе прагнення до неупереджених оцінок.