Щоб дати вам інтуїцію для сказаного, спробуйте наступний (продуманий) експеримент:
Намалюйте реальну лінію навколо нуля за допомогою лінійки. Тепер візьміть різкий дротик і нехай він падає зверху випадковим чином на лінію (припустимо, ви завжди будете вдарятись по лінії, а заради аргументу має значення лише бічне позиціонування).
Хоча багато разів ви дозволяєте дротику випадково падати на лінію, ви ніколи не потрапите на нуль точки. Чому? Подумайте, що дорівнює нулю точки, подумайте, яка його ширина. І після того, як ви визнаєте, що його ширина дорівнює 0, ви все ще думаєте, що можете вдарити його?
Чи зможете ви потрапити в точку 1, або -2? Або будь-який інший пункт, який ви вибрали на лінії з цього питання?
Щоб повернутися до математики, це різниця між фізичним світом та математичним поняттям, таким як реальні числа (представлені реальною лінією на моєму прикладі). Теорія ймовірностей має дещо складніше визначення ймовірності, ніж ви побачите у своїй лекції. Для кількісної оцінки вірогідності подій та будь-якої комбінації їх результатів потрібна міра ймовірності. І міра Бореля, і міра Лебега визначаються для інтервалу [a, b] на реальній лінії як:
з цього визначення ви можете бачити, що відбувається з ймовірністю, якщо зменшити інтервал до числа (встановлення a = b).
μ([a,b])=b−a
Суть полягає в тому, що, виходячи з сучасного визначення теорії ймовірностей (починаючи з Колмогоровим), факт, що подія має 0 ймовірностей, не означає, що вона не може відбутися.
А що стосується вашого прикладу з поїздом, якщо у вас буде нескінченно точний годинник, ваш потяг ніколи не приїде точно вчасно.