Останнім часом, за останній рік чи більше, я помітив, що здається, що все важче дістатись до певних видів сайтів, особливо тих, що не впадають у країни, як Іран чи Росія.
Наприклад, зараз я намагався зайти на веб-сайт Міністерства оборони Росії ( http://eng.mil.ru/en/index.htm ), на сайт, на якому я маю законні причини для відвідування, і це вичерпано. Я спробував той самий сайт через європейський проксі і не мав проблем з підключенням. Потім я спробував трасерт, і це був результат:
Моя інтерпретація цього полягає в тому, що IP захищається брандмауером компанії. Я запитав наш ІТ-відділ, що таке політика блокування IP для мережі, і мені відповіли, що політика визначається не нашою компанією, а постачальником брандмауера і що вона "секретна і захищена" для провайдера і що вони (мається на увазі IT) не мали контролю над цією політикою.
Про що тут розповідь? Чи постачальники продуктів брандмауера просто ковдру блокують цілі країни?
Тільки для хихикань я вирішив спробувати різні країни, щоб побачити, що буде:
Finland ok
Poland ok
Russia blocked
Ukraine blocked
Estonia blocked
Turkey blocked
Saudi Arabia blocked
Afghanistan ok
Iraq blocked
Georgia ok
Armenia blocked
Uzbekistan ok
Добре, тож я можу відвідувати веб-сайти в Узбекистані та Грузії, але не ті, що знаходяться у Вірменії чи Україні? Хто вигадує цю логіку?