Погана новина полягає в тому, що не існує жодного розумного загальнонаціонального рішення для Південно-Східної Азії, а також жодного. Немає жодних операторів, які б охоплювали весь регіон, а то й більше, ніж країна чи дві, і завдяки націоналістичній політиці в галузі телекомунікацій та відсутності чогось такого, як тріщинні голови ЄС, це навряд чи зміниться незабаром.
Хороша новина полягає в тому, що передплачені SIM-карти є брудом дешевим, всюдисущим та їх легко дістати, зазвичай ви можете забрати їх у будь-якому магазині куточка з мінімальними клопотами всього за 1 долар США. Тож якщо ви готові змінювати картки та номери щоразу, коли змінюєте країни, отримати мобільну послугу не проблема.
(І як осторонь, якщо ви подорожуєте для задоволення та змінюєте країни кожні кілька днів, вам, мабуть, варто трохи переглянути свій маршрут, цього недостатньо, щоб будь-яка з великих країн здійснила справедливість.)