Чи


15

Що станеться, якщо ми визначимо P P A DPPAD таким чином, що замість багаточасної схеми Тюрінга-машини / полісистеми проблема логотипу Turing-машини або ланцюга A C 0AC0 кодує проблему?

В останній час дає більш швидкі алгоритми для ланцюга здійсненності для невеликих ланцюгів виявилися важливими, так цікаво , що відбувається з rectricted версій P P A DPPAD .


Бусс та Джонсон, "Пропозиційні докази та скорочення між проблемами пошуку NP", доводять, що PPAD закритий під скороченням Тьюрінга, і я впевнений, що незначна модифікація аргументу дає еквівалентність PPAD з його (рівномірною) AC ^ 0 версією .
Еміль Йерабек підтримує Моніку

@Emil: Дякую за пропозицію, на жаль, поняття в цій роботі поза мною. Я був би вдячний, якби хтось міг сказати мені її наслідки. Також дозвольте мені посилання на його переддрук тут: math.ucsd.edu/~sbuss/ResearchWeb/NPSearch/NPSearch.pdf
domotorp

Відповіді:


10

Так, С 0 Р Д = Р Р Д . (Тут і нижче я припускаю, що A C 0 визначається як рівномірний клас. Звичайно, при неоднорідному A C 0 ми просто отримаємо P P A D / p o l y .)AC0PAD=PPADAC0AC0PPAD/poly

Основна ідея досить проста: A C 0 може зробити один крок обчислення машини Тьюрінга, отже, ми зможемо імітувати один обчислюваний край у поліномі в часі поліноміально довгою лінією обчислюваних ребер A C 0 . Подальшим розширенням ідеї можна було б імітувати ребра, які можна обчислити в полі-часі, із оракул PPAD, тобто PPAD закритий при зменшенні Turing; цей аргумент викладений у Buss та Johnson .AC0AC0

У літературі є багато рівнозначних визначень PPAD, які різняться різними деталями, тому дозвольте мені виправити одне тут для визначеності. Завдання пошуку NP S є в PPAD, якщо є поліном p ( n ) і поліноміально-часові функції f ( x , u ) , g ( x , u ) , h ( x , u ) з такими властивостями. Для кожного вводу x довжини n , f і g представляють спрямований графік GSp(n)f(x,u)g(x,u)h(x,u)xnfgx = ( V x , E x ) без самостійних циклів, де V x = { 0 , 1 } p ( n ) , і кожен вузол має ступінь і ступінь не більше 1 . Представлення таке, що якщо ( u , v ) E x , то f ( x , u ) = v і g ( x , v ) = u ; якщоGx=(Vx,Ex)Vx={0,1}p(n)1(u,v)Exf(x,u)=vg(x,v)=uu має ступінь 0 , f ( x , u ) = u ; і якщо u має ступінь 0 , g ( x , u ) = u .u0f(x,u)=uu0g(x,u)=u

Вузол 0 p ( n )V x є джерелом (тобто він має ступінь 0 і ступінь 1 ). Якщо u V x є будь-яке джерело або раковина (ступінь 1 , ступінь 0 ), відмінна від 0 p ( n ) , то h ( x , u ) є рішенням S ( x ) .0p(n)Vx01uVx100p(n)h(x,u)S(x)

Ми можемо визначити A C 0 P A D аналогічно, за винятком того, що нам потрібно f , g , h, щоб бути у F A C 0 .AC0PADf,g,hFAC0

Я буду ігнорувати h в конструкції для простоти. (Не важко показати, що можна вважати це проекцією, отже, A C 0 - обчислювальна.)hAC0

So, consider a PPAD problem SS defined by ff and gg, and fix Turing machines computing ff and gg in time q(n)q(n). For any xx, we define a directed graph Gx=(Vx,Ex)Gx=(Vx,Ex) whose vertices are sequences of the following form:

  • (0,u,c1,,ck)(0,u,c1,,ck), where uVxuVx, 0kq(n)0kq(n), and c1,,ckc1,,ck are the first kk configurations in the computation of f(x,u)f(x,u).

  • (0,u,c1,,cq(n),v,d1,,dk)(0,u,c1,,cq(n),v,d1,,dk), where u,vVxu,vVx, 0kq(n)0kq(n), f(x,u)=vf(x,u)=v, c1,,cq(n)c1,,cq(n) is the full computation of f(x,u)f(x,u), and d1,,dkd1,,dk are the first kk steps in the computation of g(x,v)g(x,v).

  • (1,v,d1,,dk)(1,v,d1,,dk), where 0p(n)vVx0p(n)vVx, 0kq(n)0kq(n), and d1,,dkd1,,dk are the first kk configurations in the computation of g(x,v)g(x,v).

  • (1,v,d1,,dq(n),u,c1,,ck)(1,v,d1,,dq(n),u,c1,,ck), where u,vVxu,vVx, v0p(n)v0p(n), 0kq(n)0kq(n), g(x,v)=u, d1,,dq(n) is the computation of g(x,v), and c1,,ck are the first k steps in the computation of f(x,u).

Ex consists of the edges in Vx×Vx of the following kinds:

  • (0,u,c1,,ck)(0,u,c1,,ck+1)

  • (0,u,c1,,cq(n))(0,u,c1,,cq(n),v)

  • (0,u,c1,,cq(n),v,d1,,dk)(0,u,c1,,cq(n),v,d1,,dk+1)

  • (0,u,c1,,cq(n),v,d1,,dq(n))(1,v,d1,,dq(n),u,c1,,cq(n)) if f(u)=v and g(v)=u (i.e., either (u,v)Ex, or u=v is an isolated vertex)

  • (1,v,d1,,dq(n),u,c1,,ck+1)(1,v,d1,,dq(n),u,c1,,ck)

  • (1,v,d1,,dq(n),u)(1,v,d1,,dq(n))

  • (1,v,d1,,dk+1)(1,v,d1,,dk)

  • (1,u)(0,u)

Formally, let r(n) be a polynomial bounding the lengths of binary representations of all the sequences above (such that we can extend or shorten sequences, and extract their elements with AC0-functions); we actually put Vx={0,1}r(n), and we let all vertices except the above-mentioned sequences to be isolated.

It is easy to see that the functions f, g representing Gx are AC0-computable: in particular, we can test in AC0 whether c1,,ck is a valid partial computation of f(x,u), we can compute ck+1 from ck, and we can extract the value of f(x,u) from cq(n).

The sinks in Gx are nodes of the form (0,u,c1,,cq(n),u,d1,,dq(n)) where u is a sink in Gx. Likewise, sources are (1,v,d1,,dq(n),v,c1,,cq(n)) where v is a source in Gx, except that in the special case v=0p(n), we have pruned the line early and the corresponding source in Gx is just (0,0p(n)). We can assume the encoding of sequences is done in such a way that (0,0p(n))=0r(n).

Thus, f and g define an AC0PAD problem S, and we can extract a solution to S(x) from a solution to S(x) by an AC0-function h which outputs the second component of a sequence.

Використовуючи наш веб-сайт, ви визнаєте, що прочитали та зрозуміли наші Політику щодо файлів cookie та Політику конфіденційності.
Licensed under cc by-sa 3.0 with attribution required.