Виховання двомовної дитини, коли один з батьків знає обидві мови, а інший - ні

Я в США, родом з Індії, а моя дружина - американка. Моя рідна мова - хінді. Моя дружина лише трохи знає хінді. Це не було проблемою, тому що ми зазвичай так чи інакше говоримо англійською.

Ми очікуємо, що наша перша дитина скоро, і ми хочемо, щоб вона виросла, знаючи хінді та англійську. Більшість ресурсів, які я знайшла щодо виховання двомовних дітей, призначені для батьків, коли обидва батьки знають дві мови, або коли обидва батьки розмовляють однією мовою, але занурені в іншу мову.

Основна "проблема", яку я припускаю, полягає в тому, що ми можемо спробувати систему "один батько, одна мова" (я розмовляю лише хінді, а мою розмовляю лише англійською, розмовляючи з нашою донькою), але оскільки ми з дружиною завжди говоримо один з одним англійською , воно не буде "симетричним". Зважаючи на те, що ми перебуваємо в Америці, важко буде виставити на нашу дочку достатню виставу хінді.

Чи є якісь стратегії впоратися з цим?

Так само, як і Торбен, ми з моїм чоловіком теж перебуваємо в подібній ситуації. Я американка, а мій чоловік - датчанин.

1. Ми використовуємо підхід «один батько, одна мова» з сином. Я розмовляю з ним лише англійською, а мій чоловік - лише датською. Ми живемо в Данії, де домінуючою мовою є (природно) датська мова. Однак я вивчила датську мову і можу безперечно спілкуватися зі своїм чоловіком данською мовою.
2. Подивіться, чи є деякі дитячі програми хінді на DVD, щоб ваша дитина змогла звикнути слухати хінді також з інших джерел.

Мій син вважає за краще використовувати датську більше, ніж його англійську, але це природно, оскільки він більше піддається цьому. Однак він знає, якщо він розмовляє зі мною, він ОБОВ'ЯЗКОВО повинен використовувати свою англійську - я не відповім на нього інакше (надзвичайні ситуації). Він розуміє все, що сказано англійською мовою, може порахувати і сказати свій алфавіт і все, що він може, і на датській мові. Я читав йому історії перед сном англійською мовою, а мій чоловік данський.

Іноді на публіці ви отримуєте зовнішній вигляд "wtf", коли використовуєте іншу мову, але я їх ігнорую і продовжую використовувати лише англійську мову.

Я стикаюся з подібною ситуацією; будучи датчанами та проживаючи в (німецькомовній) Австрії. Я маю перевагу в тому, що моя дружина та свекруха також розуміють датську мову, але ніхто з наших соціальних кіл цього не робить. Ось як я підійшов би до цього:

1. По-перше, погодьтеся з дружиною, що вивчення більше однієї мови - це завжди користь. Ще краще, коли мова йде багатьма. Це питання (включаючи коментарі та відповіді) дає аргументи для цього.

2. Визнайте, що часто не практично розмовляти своєю мовою, але попросіть, що коли це буде практично, ви хочете це зробити.

3. Ваша дружина може взяти заняття, щоб вивчити основи хінді, щоб вона мала половину шансів зрозуміти те, що ви говорите. Я усвідомлюю, що дорослі навчаються набагато повільніше, ніж діти, тому вона неминуче швидко відставатиме, але краще зрозуміти ази, ніж взагалі нічого.

4. Ви повинні розмовляти з дитиною стільки гінді, скільки можливо. Особливо вдома, а також зовні, коли ви не спілкуєтесь з іншими. Ви навіть можете "піти з цим" у присутності інших людей, коли ви тільки звертаєтесь до своєї дитини, і не важливо, щоб інші знали, що ви говорите. (Приклад: Давання інструкцій дитині на ігровому майданчику.) Якщо потрібне розуміння інших, ви можете сказати це однією мовою, а потім повторити на іншій або пропустити хінді. Я намагаюся сказати і те, інакше, якщо ситуація це дозволяє.

Розмовна мова часто не є проблемою, тому що ви можете її самостійно надати, але письмові матеріали важко підійти. Відповіді на це питання містять кілька хороших пропозицій.

Наша сім'я схожа - чоловік марокканський, я - американський, наша сімейна мова - англійська, і ми виховуємо 3 та 4 роки у США. Мій чоловік з народження розмовляв з дівчатами виключно арабською мовою (одна особа, одна мова, OPOL). Незважаючи на це, книги та DVD-диски на арабській, англійській мовах домінують, якщо вони знають, що можуть говорити англійською мовою, і їх розуміють. У нас немає арабських дошкільних закладів, ймовірно, подібних до вашої ситуації з хінді. Те, що я додам до багатьох корисних порад, не варто недооцінювати силу трьох речей: 1. Плеймейтки на цільовій мові. У міру дорослішання вашої дитини збирайте разом групу дітей, яких виховують хінді. Вплив інших дітей, що говорять на гінді, має величезний позитивний вплив. 2. Розширені візити від бабусі / дідуся 3. Поїздки в Індію (єдиний час, коли наших дівчат змушують розмовляти арабською мовою, - це поїздки до Марокко, і хоча вони спочатку борються, як тільки вони зрозуміють, що їх ніхто більше не розуміє, це справді допомагає). На жаль, здійснювати поїздки кожні кілька місяців - це не реальність, але навіть щорічна поїздка на будь-який рік допомагає.

Я бачив, як багато сімей використовують основні мови жестів разом з двома мовами, щоб допомогти дитині вивчити обидві мови. Це не створює третьої мови (тим самим більше плутанини), як багато людей думають, а швидше створює "візуальний міст" між двома мовами.
Я працюю з військовими сім'ями по всьому світу, які виявили, що наявність зорового знаку допомагає дитині зрозуміти, що коли мама каже "молоко", а тато каже "лече", це означає те саме. Такі самі результати були знайдені в дослідженні, знайденому в UC Davis. Детальніше тут - https://www.babysigns.com/index.cfm?id=64

На думку багатьох сімей, з якими я спілкувався, такий підхід дуже корисний, коли обидва батьки не розмовляють обома мовами. Це також було б корисно дорослим у вивченні іншої мови, оскільки вони теж бачать візуальний зв’язок між словами.

Крім того, я не впевнений, де ви знаходитесь у США, але у багатьох коледжах та великих громадах є групи, де на вечерях, культурних заходах та програмах говорять хінді. Ви можете шукати ці дії.

Я не хочу висвітлювати набагато більше, ніж було сказано, але моя дружина з Тайваню, і я є американкою, тому вона, як правило, розмовляє мандаринами з нашими синами, а я розмовляю англійською. Це добре спрацювало з нами, ми також маємо DVD та піддавали дітей культурним заходам, а також сімейним заходам, де вони були оточені культурою та мовою. DVD-диски та компакт-диски лише поки що У нас також є дитячі книги та історії, які є на обох мовах, щоб вони бачили мови в книгах.

Крім того, ми щотижня робимо школу китайської мови, де діти отримують навчання з мови у формальній обстановці. Це допомогло їм допомогти і піддало їх додатковій культурі, оскільки заняття проводяться не лише для розмови та письма, але й для культурних заходів. Почніть перевіряти наявність шкіл, які допоможуть, ви можете зробити багато вдома, але нічого не перевершує справжній класний настрій для навчання - ІМО все одно.

Альтернативою було б піддавати її виключно або додатково хінді в дитячому садку.

Наша дочка (2 роки) вдома розмовляє французькою та німецькою. Перехід для того, щоб вона вивчила французьку мову та зрозуміла це зайняла як 1-2 тижні. Діти в такому віці справді сприйнятливі і підбирають це легко.

Взагалі я не бачу проблем, якщо кожен з батьків дотримується однієї мови під час розмови з дитиною. Якби ви говорили хінді один з одним, це також було б несиметрично.

Деякі думки:

• по-перше, можливо, ваша дружина може дізнатися більше хінді. Якщо ви навчите її хінді до народження, і поки дитина там, дитина буде більше піддаватися цьому

• по-друге, кожного разу, коли ви доглядаєте за своєю дитиною, не розмовляйте з дитиною нічого, окрім хінді

• по-третє, подивіться, чи зможете ви знайти інших носіїв хінді, на яких викрити свою дитину - няня чи дитячий садок, який розмовляє хінді, можуть допомогти навчити вашу дитину (я насправді підібрав декілька слів бенгальської мови таким чином, як малюк, але оскільки мої батьки не розмовляй бенгальською, я скоро це забув)

Ваша дитина, мабуть, володітиме кращою англійською мовою, ніж хінді, але ви, безумовно, зможете їх вільно володіти, якщо обов’язково поговорите на ній та навколо них.

Наймання індійської няні / няні, яка розмовляє хінді, та забезпечення двомовним дитячим доглядом, ймовірно, є найбільш ефективною стратегією виховання двомовної дитини.

Я погоджуюся з великою частиною того, що всі поділилися вже. Я виховую свого сина двомовним в одному з батьківських мовних моделей. Іспанська / англійська, тому доступ до ресурсів є більший, ніж для хінді. Я говорю іспанською. Мій партнер ні. Щось, що я заохочую вас обговорити з вашим партнером, - це те, коли буде важливо говорити на взаєморозуміній мові (в даному випадку англійською). З мого досвіду, одна мовна модель однієї з батьків є дуже ефективною підтримкою двомовної дитини, але може створювати проблеми у безперервності сім'ї. Батько, який не володіє іншою мовою, працює з виснажливим недоліком, вимагаючи чекати перекладу або просто пропускати розуміння діалогу між дитиною та іншим батьком. Це може спричинити конфлікт.