Існує певна складність при використанні методу Delta. Це зручніше отримати вручну.
Згідно із законом великого числа, . Отже . Застосуємо теорему Слуцького, маємо
За теоремою безперервного відображення маємо
Звідси
За теоремою Слуцького маємо
Поєднання вищевказаних результатів рівності
C^−→PCC^+γnI−→PC
n−−√(C^+γnI)−1/2(X¯−μ)→dN(0,C−1).
n(X¯−μ)T(C^+γnI)−1(X¯−μ)→d∑i=1pλ−1i(C)χ21.
n−−√(X¯−μ)T(C^+γnI)−1(X¯−μ)−→P0.
n−−√μT(C^+γnI)−1(X¯−μ)→dN(0,μTC−2μ).
==→dn−−√(X¯T(C^+γnI)−1X¯−μT(C^+γnI)−1μ)n−−√((X¯−μ)T(C^+γnI)−1(X¯−μ)−2μT(C^+γnI)−1(X¯−μ))−2n−−√μT(C^+γnI)−1(X¯−μ)+oP(1)N(0,4μTC−2μ).
Залишилося завдання боротися з
На жаль, ця термінальна доза НЕ переходить до . Поведінка ускладнюється і залежить від третього та четвертого моментів.
n−−√(μT(C^+γnI)−1μ−μT(C)−1μ).
0
Щоб бути простим, нижче ми припускаємо, що є нормально розподіленими і . Це стандартний результат, що
де - симетрична випадкова матриця з діагональними елементами як та діагональні елементи вимикаються як . Таким чином,
за матричним розширенням Тейлора , маємо
Xiγn=o(n−1/2)
n−−√(C^−C)→dC1/2WC1/2,
WN(0,2)N(0,1)n−−√(C^+γnI−C)→dC1/2WC1/2,
(I+A)−1∼I−A+A2=n−−√((C^+γnI)−1−C−1)=n−−√C−1/2((C−1/2(C^+γnI)C−1/2)−1−I)C−1/2n−−√C−1(C^+γnI−C)C−1+OP(n−1/2)→dC−1/2WC−1/2.
Таким чином,
n−−√(μT(C^+γnI)−1μ−μT(C)−1μ)→dμTC−1/2WC−1/2μ∼N(0,(μTC−1μ)2).
Таким чином,
n−−√(X¯T(C^+γnI)−1X¯−μTC−1μ)→dN(0,4μTC−2μ+(μTC−1μ)2).